ПРИСКАКУВАТИ, КУЮ, ЄШ,

Прискакувати, кую, єш, сов. в. приско́чити, чу, чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Рудч. Ск. II. 30. Прискочив до лави. Драг. 63. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. МВ. І. 18. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну. Грин. III. 539. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 438.